Digital Banking Ecosystem & Fintech: ключові сигнали для майбутнього фінансового сектору України

Як Alumni Ambassador of WorldQuant University (WQU) in Ukraine, я відвідав форум Digital Banking Ecosystem & Fintech, присвячений цифровій трансформації банківського сектору, розвитку фінтех-екосистем, штучному інтелекту, Open Banking та подальшій інтеграції України до європейського фінансового простору.

Через обмеження в часі мені вдалося бути присутнім лише на вступній частині форуму. Проте навіть opening session виявилася надзвичайно насиченою: виступи представників законодавчої влади, банківського сектору, професійних асоціацій та Національного банку окреслили декілька напрямів, які, на мою думку, визначатимуть розвиток української фінансової системи найближчими роками.

Від цифровізації — до фінансової екосистеми

Однією з наскрізних тем форуму став перехід від простої цифровізації окремих банківських продуктів до формування повноцінної цифрової фінансової екосистеми.

Українські користувачі вже звикли до мобільних платежів, дистанційного банкінгу та практично безшовного цифрового досвіду. Наступним етапом стає інтеграція банківських, фінтех- та інших цифрових сервісів навколо потреб конкретного клієнта.

У своєму виступі представник UKRSIBBANK Андрій Кашперук окреслив досить чіткий розподіл ролей у такій моделі: фінтех приносить гнучкість та інноваційні ідеї, банки — масштаб, надійність, risk management і compliance, штучний інтелект забезпечує глибоку персоналізацію, а Open Banking створює технологічну основу для інтеграції цих компонентів.

Таким чином, конкуренція майбутнього може відбуватися вже не стільки між окремими банківськими продуктами, скільки між здатністю різних учасників ринку створювати якісний end-to-end customer experience.

SEPA та європейська фінансова інтеграція

Важливу частину вступної дискусії було присвячено європейській інтеграції української фінансової системи.

Заступниця голови Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ольга Василевська-Смаглюк особливо наголосила на важливості майбутнього приєднання України до Single Euro Payments Area (SEPA).

Йдеться не лише про технічну модернізацію платежів. Інтеграція до SEPA потенційно означає дешевші та простіші платежі між Україною та європейськими країнами, нові можливості для бізнесу та подальше включення України до європейської фінансової інфраструктури.

Водночас така інтеграція потребує відповідної законодавчої та інституційної інфраструктури, включаючи виконання вимог у сфері фінансової прозорості та доступу уповноважених органів до необхідної інформації.

AI переходить від експерименту до банківської інфраструктури

Особливо цікавою для мене була тема Artificial Intelligence Governance.

Член Наглядової ради ПриватБанку Юлія Мецгер розповіла про розвиток AI-напряму банку, створення AI Center of Excellence та системи AI governance.

Це важлива зміна акцентів. Ще декілька років тому дискусії навколо AI у фінансовому секторі переважно стосувалися автоматизації окремих процесів. Сьогодні мова вже йде про системне впровадження AI у великих фінансових установах.

Разом із можливостями виникають і нові ризики: dual-use technologies, deepfakes, model risk, autonomous AI agents, cybersecurity та можливість автоматичного ініціювання фінансових операцій.

Тому AI у фінансовій системі неможливо розглядати окремо від governance, compliance та cyber resilience.

Особливо важливою була теза про необхідність переходу від реактивного до predictive risk management. Фінансова установа повинна не лише ефективно реагувати на кризу після матеріалізації ризику, а й намагатися побачити його заздалегідь, моделювати сценарії та готувати організацію до нового середовища.

Compliance, AML та PEP: технології не скасовують необхідності точних рішень

Окремою темою стала практика фінансового моніторингу та обслуговування Politically Exposed Persons (PEP).

Дискусія показала важливу проблему цифрового фінансового сектору: автоматизація контролю повинна одночасно підвищувати безпеку і не створювати непропорційних обмежень через помилкову ідентифікацію або надмірно консервативну оцінку ризику.

Це безпосередньо пов'язано з якістю даних, model governance та human oversight.

Чим більше банки використовуватимуть алгоритми та AI для AML, fraud detection і sanctions screening, тим важливішими ставатимуть якість вихідних даних, пояснюваність рішень і можливість коректного розгляду нестандартних випадків.

Банківський сектор і регулятор: професійний діалог має значення

Цікавою стала також публічна дискусія між представниками законодавчої та банківської спільноти.

Президент Асоціації українських банків Андрій Дубас, зокрема, звернув увагу на розвиток факторингу, регулювання віртуальних активів та формування компетенцій у сфері AI.

Водночас він не погодився з тезою про можливість розглядати окремі законодавчі та податкові рішення щодо банків як реакцію на проблеми, пов'язані з обслуговуванням PEP. На його думку, такі питання мають вирішуватися насамперед через професійний діалог між банками, регулятором та законодавцями.

Сам факт відкритої дискусії є важливим: стійка фінансова система потребує не тільки технологій і законодавства, а й постійної комунікації між її ключовими учасниками.

Макрофінансова стабільність як складова національної безпеки

Вступну частину доповнив макроекономічний огляд члена Ради Національного банку України Василя Фурмана.

У центрі уваги були економічне зростання, інфляція, монетарна політика, міжнародні резерви, зовнішнє фінансування та вплив міграції й безпекової ситуації на економічні перспективи України.

Особливо важливим видається ширший висновок: в умовах повномасштабної війни макроекономічна, валютна та банківська стабільність фактично стають елементами національної безпеки.

Стабільність фінансової системи сьогодні означає не лише надійність банків. Це можливість держави фінансувати критичні потреби, бізнесу — продовжувати працювати, а громадянам — зберігати довіру до фінансової інфраструктури.

Погляд з перспективи WorldQuant University

Для мене як WQU Alumni Ambassador in Ukraine особливо цікаво було побачити, наскільки теми, які сьогодні вивчаються та досліджуються на перетині financial engineering, data science, risk management та machine learning, уже стали частиною практичної дискусії українського фінансового сектору.

AI governance, predictive risk management, anomaly detection, Open Banking, фінансовий моніторинг, кіберстійкість і макрофінансове моделювання — це вже не абстрактні технологічні концепції. Вони поступово стають частиною повсякденної інфраструктури сучасного банкінгу.

Через обмеження в часі цього разу мені вдалося відвідати лише вступну частину форуму. Проте навіть вона продемонструвала головну тенденцію: цифрова трансформація українського фінансового сектору переходить на новий рівень зрілості.

Питання вже не полягає лише в тому, як зробити банківську послугу цифровою.

Питання полягає в тому, як побудувати інтегровану, інтелектуальну, стійку та безпечну фінансову екосистему, здатну працювати в умовах війни, інтегруватися до європейського фінансового простору та водночас використовувати можливості нової хвилі AI-технологій.

Саме на перетині finance, technology, data, governance and trust, на мою думку, сьогодні формується майбутнє українського банкінгу.